Дисертація присвячена зіставному дослідженню внутрішньої форми метафори (ВФМ), а саме її вивченню в аспектах лінгвокогнітології та лінгвокультурології в аіплійській та українській мовах. Під ВФМ у роботі розуміється чуттєво-розумовий образ-уявлення, семантичний код номена, джерело відображення універсальних та національно своєрідних мовних та кої ні гивних картин світу. З'ясовано специфіку взаємозв'язку концепту, метафори та її внутрішньої форми. Запропоновано комплексну модель міжмовного зіставлення ВФМ. Проведено комплексний аналіз ВФМ на позначення концептів TIME / ЧАС, LOVE / ЛЮБОВ, HEART / СЕРЦЕ, PRIVACY / ПРИВАТНІСТЬ на матеріалі англійської та української мов. Визначено три типи міжмовних співвідношень ВФМ на позначення концептів у досліджуваних мовах: спільна ВФМ, тобто в основу порівнюваних метафор покладено спільний асоціативний образ; відмінна ВФМ, де містигься відмінний асоціативний образ; внутрішня форма у метафорах-лакунах, характерних лише для однієї мови серед порівнюваних. Зафіксовано кількісні дані, досліджено емотивно-оцінну специфіку ВФМ. Зіставне лінгвокогнігивне та лінгвокультурологічне вивчення ВФМ розкриває природу порівнюваних мов, деталізує здатність ВФМ демонструвати загальнолюдський та національно-специфічний способи світобачешія, описує ментальні й культурні властивості ВФМ.