Дисертацію присвячено зіставному дослідженню семантики іменникових лексичних засобів об'єктивації емоційних явищ людини в англійській та українській мовах. У роботі розглянуто структуру сематггичтпгх просторів, утворених назвами емоцій у досліджуваних мовних картинах світу, установлено семантичні відношення між елементами виявлених мікрополів зі з'ясуванням спільних та національно-своєрідних ознак їхньої організації. Уперше здійснено класифікацію всіх назв емоційних явищ у таких віддалено споріднених мовах, як англійська й українська. Запропоновано модель системного аналізу як семантики окремої назви емоційного переживання, так і семантичного поля лексики на позначення емоційної сфери людини, які можуть бути використані у подальших дослідженнях 'лексики емоцій' на матеріалі інших мов. Виділено критерії поділу досліджуваних лексико-семантичних множин на підгрупи, продемонстровано дифузний характер семантичного континууму мови. Описано особливості вербшпзації різних емоційних модальностей у мовах дослідження. Визначено частку назв окремих типів емоційних реакцій у загальному семантичному просторі назв емоцій в англійській та українській мовах, що унаочнює пріоритетність тих чи тих психічних проявів у національній мовній свідомості. Результатами роботи підтверджено універсальність семантичної категорії емотивності, розглянуто роль назв емоційних явищ, як базової номінативно-емотивної лексики, у її реалізації.