Дисертація присвячена аналізу процесу нагромадження історичних знань про відродження та розвиток міжвоєнної Польщі як Другої Речі Посполитої в різних аспектах життєдіяльності, виявленню його особливостей та тенденцій. Завдяки вивченню широкого історіографічного матеріалу показано залежність ступеня розкриття аналізованих питань від політичної кон'юнктури, ідеологічних нашарувань та інших факторів. Проаналізовано історичну літературу, присвячену процесу відродження та становлення польської держави в міжвоєнний період, досліджено суспільно-політичні та соціально-економічні процеси, характерні для Другої Речі Посполитої, виокремлено проблеми національних меншин та методи їх асиміляції, узагальнено досягнення у вивченні культурно-освітньої та духовної сфери польського суспільства. Простежено розвиток досліджень з питань напрямку зовнішньополітичного курсу Другої Речі Посполитої, узагальнено процес налагодження дипломатичних зв'язків з країнами-сусідами, визначено принципові методи роботи, притаманні для польського зовнішньополітичного відомства, встановлено ступінь персонального внеску істориків у дослідження аналізованих питань, визначено повноту, рівень і перспективи її подальшого вивчення.