У дисертації представлено теорію й методологію становлення комунікативно-когнітивної компетентності студентів-філологів в аспекті запропонованого автором комунікативно-когнітивного підходу, що синтезує провідні гуманітарні парадигми, відображає принципові положення сучасних теорій навчання мови, реалізує Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти й відповідає вимогам часу. Сформульовано принципи названого підходу та доведено, що дотримання їх у процесі навчання вможливлює як комунікативний, так і когнітивний розвиток студентів. Підсумовано, що основною метою навчання мови за комунікативно-когнітивним підходом є формування комунікативно-когнітивної компетентності, яка сприяє створенню готовності студентів до майбутньої професійної діяльності й самоактуалізацп. Парціальними складниками комунікативно-когнітивної компетентності обрані професійна, соціально-психологічна, загальнокультурна, комунікативна й когнітивна компетентності. Для забезпечення високого рівня сформованості комунікативно-когнітивної компетентності майбутніх філологів, створено дидактично доцільну функціональну модель, яка передбачає поетапний розвиток суб'єктів пізнання. У моделі виокремлено етап перцепції, репродуктивний етап, етап апперцепції, етап інкубації знань, етап творчої репродукції та продуктивний етап. Схарактеризовано цілі, завдання й особливості реалізації кожного з етапів. Обгрунтовано, що ефективності розробленої функціональної моделі сприяє певна організація та оброблення навчального матеріалу, комунікативну й когнітивну основу якого становлять ситуації, що утворюють глобальний контекст спілкування циклу занять. Сформульовано принципи опрацювання навчального матеріалу, описано евристики й запропоновано застосування методики діалогічної інтерпретації, що оптимізує глибинний аналіз й інтерпретування інформації. Розроблено етапи опрацювання матеріалу, серед яких розрізнено: сприйняття тексту та його поверхове розуміння, комплексний аналіз, що вможливлює глибинне розуміння й ментальне репрезентування інформації, використання засвоєного навчального матеріалу у власних мовленнєвих творах текстового рівня. Для глибинного оброблення навчального матеріалу описано засоби, методи й форми формування ККК, створено релевантну систему вправ, у якій виокремлено типи й види вправ, що корелюють із принципами комунікативно-когнітивного підходу, етапами навчання та видами мовленнєвої діяльності. Експериментально доведена ефективність розробленої методики формування комунікативно-когнітивної компетентності майбутніх філологів.