Спираючись на ключові положення парадигмально-визначального (компетентнісного) й сувідповідних (особистісного, діяльнісного (особистісно-діяльнісного), системного) методологічних підходів, у дисертації здійснено науково-теоретичний аналіз феномену пізнавальної самостійності; уточнено структуру пізнавальної самостійності студентів через визначення компонентів та їх інтерально-взаємовпливових зв'язків на рівні субкомпонентів на ієрархічній основі; конкретизовано критерії, показники та рівні сформованості досліджуваної якості особистості; визначено об'єктивні й суб'єктивні чинники, що впливають на ефективність формування пізнавальної самостійності студентів; розроблено й обгрунтовано дидактичну модель формування пізнавальної самостійності студентів немовних спеціальностей у процесі вивчення іноземних мов; створено варіативне дидактичне середовище через доцільний вибір форм організації навчання (комбінаторно-інноваційні навчальні заняття, індивідуально-самостійна робота студентів на диференційовано-градуальній основі, комплікативно-інтеграційні контрольні заходи); запровадження інноваційних методів навчання, адаптованих на контамінаційній основі; використання засобів навчання на засадах інтегральної єдності інформаційно-комунікаційних та педагогічних технологій. Ключові слова: самостійність, пізнавальна самостійність студентів, пізнавальна діяльність, навчально-пізнавальна діяльність, навчальна діяльність, дидактична модель, формування пізнавальної самостійності, вивчення іноземних мов