У дисертації здійснено цілісне історико-педагогічне дослідження процесу формування здорового способу життя молодших школярів у конкретний історичний період, визначено внесок вітчизняних учених другої половини XX століття -початку XXI ст. в розробку теоретичних основ зазначеної проблеми. Обгрунтовано етапи й основні тенденції розвитку ідеї формування здорового способу життя молодших школярів у педагогічній науці і практиці другої половини XX - початку XXI століття: 50-ті - 60-ті pp. XX ст. - активізація уваги світової науки до досліджуваної проблеми та її педагогізація; 70-ті - 80-ті pp. XX ст. -усвідомлення педагогами необхідності формування у підростаючого покоління цінностей здоров'я і здорового способу життя та пошуку шляхів всебічного розв'язання питань формування здорового способу життя молодших школярів; 90-ті pp. - кінець XX ст. - визначення перспективних орієнтирів і шляхів формування у молодших школярів здорового способу життя; початок XXI ст. -сьогодення - комплексний підхід до формування у молодших школярів здорового способу життя, що грунтується на основі формування та розвитку життєвих навичок. Узагальнено теоретичні ідеї та практичний досвід розв'язання окресленої проблеми у другій половині XX - початку XXI століття: організацію начально-виховної діяльності, санітарно-освітньої роботи, співпраці школи і сім'ї, досвід роботи опорних шкіл здоров'я та "Шкіл сприяння здоров'ю" у формуванні здорового способу життя молодших школярів. Вивчено можливості використання історико-педагогічного досвіду з формування у молодших школярів здорового способу життя в сучасних умовах.