Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі педагогіки вищої школи - формуванню готовності майбутніх учителів до навчально-дослідницької діяльності (НДД). У дисертації вперше створено й теоретично обґрунтовано модель формування готовності майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до НДД. Модель є відкритою, цілісною, динамічною системою, що складається з трьох базових частин: теоретичної, практичної і мотиваційної. Особливістю розробленої моделі є проектування і прогнозування результату, відтворюваність, адаптивність. Відповідно до моделі вперше сформульовано і обгрунтовано педагогічні умови та створено методику формування готовності майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до НДД. Експериментально доведено істотне підвищення рівня готовності студентів до НДД в експериментальних групах. Наявність позитивної динаміки за всіма критеріями готовності майбутніх учителів до НДД свідчить про те, що створена методика є ефективною і впровадження її у навчальний процес вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації сприяє реалізації принципу "навчання через дослідження" і поліпшенню фундаментальної і фахової підготовки майбутніх учителів.