У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід щодо розв'язання актуального наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі формування комунікативної культури студентів вищих технічних навчальних закладів у позааудиторній роботі, складниками якої є: мета, концептуальні підходи, зміст, форми, методи, функції (інформаційна, інтерактивна, перцептивна), етапи формування комунікативної культури студентів (організаційно-діагностичний, діяльнісно-практичний та результативний), критерії (пізнавальний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-поведінковий і особистісний), показники та рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості комунікативної культури студентів вищих технічних навчальних закладів; педагогічні умови ефективного формування комунікативної культури майбутніх інженерів. Уточнено сутність поняття "комунікативна культура студентів вищих технічних навчальних закладів", структурні компоненти її формування (індивідуально-особистісний, мотиваційно-вольовий, соціально-комунікативний).