Дисертація присвячена зіставному аналізу синтаксичної і семантичної організації безсуб'єктних речень (БР) в англійській і українській мовах. Під БР у роботі розуміються прості повні та неповні одно- та двоскладні речення або частини складних речень без формально вираженого семантичного суб'єкта, тобто без позначення істоти або неістоти, що може виконувати дію, характеризуватися певним станом, ознакою, сприйняттям, відношенням. Залежно від значення предиката виділено 4 семантичні типи БР (характеризувальні, акцюнальні, екзистенціональні та статальні), які на основі свого узагальненого значення поділяються на семантичні підтипи. Кожний семантичний підтип БР описано за допомогою семантичних моделей на основі формул тлумачення, які відтворюють семантику БР та його актантів. Наявність спільних семантичних типів та підтипів БР свідчить про спільність когнітивних особливостей носіїв кожної з мов, а превалювання в українській мові модально забарвлених БР підкреслює більшу емоційність українців. Ізоморфізм синтаксичної організації БР виявлено в наявності в обох мовах двоскладних повних і неповних БР, у спільних типах підметів та присудків. Відмінність полягає в наявності в англійських БР підметів, не характерних українській мові (безособовий займенник, герундій тощо), та наявності в українській мові односкладних БР. Семантичний суб'єкт, відсутній на формальному рівні, у більшості випадків є присутнім в БР обох мов на глибинному рівні та постає відомим (відновлюваним), узагальненим, невідомим.