Розкрито художнє моделювання мотиву свободи в екзистенційному аспекті, що реалізується в концептах боротьби, фізичної втечі, внутрішньої еміграції, екзистенційного вакууму, втрати відчуття внутрішнього часу, соціальної й національної ізоляції. Мотив свободи у романах М. Слабошпицького "Поет із пекла (Тодось Осьмачка)" й "Автопортрет художника в зрілості" потрактовано як проявлення екстра- й інтровертних нахилів митців, як своєрідний духовний бунт, як акт подолання тоталітарної заблокованості, уніфікованості, зашореності.