Пропонується компаративне дослідження розвитку української і польської прози міжвоєнного двадцятиліття в аспекті функціонування катастрофізму; узагальнено й систематизовано філософські засади формування катастрофічного світогляду; комплексно і системно проаналізовано дискурс катастрофізму і тенденції його художнього втілення; катастрофічна парадигма вивчається у співвідношенні з жанровими особливостями тогочасної прози та авторськими ідейно-естетичними інтенціями.