Дисертацію присвячено виявленню особливостей формування та функціонування словесних образів поетики нонсенсу в сучасній американській поезії. Поетику нонсенсу визначено як єдність форми і змісту віршованих текстів, створювану специфічними стилістичними засобами та лінгвокогнітивними способами. Встановлено підґрунтя появи поетики нонсенсу - особливий тип індивідуально-творчої художньої свідомості, котра виявляється в різних комбінаціях аналогового, асоціативного, параболічного видів поетичного мислення із парадоксальним, що впливає на механізми формування образності поетичного тексту. Основним виявом абсурдистської картини світу і поетики нонсенсу взагалі визначено катахрезу, яка передбачає зіставлення несумісних, але не контрастних понять, котрі належать до різних онтологічно несумісних доменів однієї або декількох концептосфер. Виявлено, що розуміння та інтерпретація катахрези ускладнюються, коли остання спирається на непряме синестезійне мапування, що порушує когнітивні обмеження творення стилістичних тропів і фігур, на відміну від прямого мапування, яке є природнішим з погляду когнітивної лінгвістики.