У дисертації здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми та запропоновано нове розв'язання наукового завдання, яке полягає у виявленні специфіки та тенденцій розвитку мистецької освіти засобами образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах України другої половини XX століття. Розкрито особливості мистецької освіти в загальноосвітній школі, її сутність і зміст, мету і завдання, принципи та методику навчання засобами образотворчого мистецтва. Обґрунтовано етапи й основні тенденції розвитку мистецької освіти у напрямку образотворчого мистецтва у педагогічній науці і практиці другої половини XX ст. Перший період (1949-1959pp.) - корекції цілей та завдань мистецької освіти в Україні на досвіді загальноосвітніх шкіл; другий період (1960-1979pp.) - формування науково-методичних засад мистецької освіти в галузі образотворчого мистецтва; третій період (1980-1990pp.) - визначення та реалізації змісту мистецької освіти засобами образотворчого мистецтва; четвертий період (1991-2000 pp.) - запровадження інноваційних технологій у теорію та практику мистецької освіти. Проаналізовано зміст навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників та рекомендацій з образотворчого мистецтва другої половини XX ст. Виявлено проблеми викладання образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі зазначеного періоду та шляхи їх вирішення.