Дисертацію присвячено формуванню краєзнавчих знань і вмінь особистості молодшого школяра засобами регіонального краєзнавчого матеріалу. У роботі встановлено рівень знань і зацікавленості учнів щодо використання у власному мовленні регіонального краєзнавчого матеріалу. Програму експерименту було підпорядковано основним цілям і завданням формування національно орієнтованої мовної особистості; виробленню інтересу до краєзнавчого мовного матеріалу учня як носія регіональних особливостей. Розроблена система вправ і завдань сприяла поглибленому вивченню шкільного курсу мови, готувала учнів до входження в соціум, поглиблювала мовні знання й мовленнєві вміння, зокрема зміцнювала знання про фольклор рідного краю й тим самим підвищувала загальний рівень соціокультурного розвитку дитячої особистості. Ефективність запропонованої системи обгрунтовано теоретично й підтверджено практично. Основні результати дослідження знайшли втілення в практиці роботи вчителів початкової школи Сіверського регіону. Перевірка формувального впливу на учнів проводилася на основі анкетування, виконання завдань, доручень, участі у виховних заходах і в науково-пошуковій роботі. У визначенні критеріїв ефективності ми оцінювали здобуті результати за трьома рівнями: високий, середній, низький. Педагогічний експеримент дав можливість виявити тенденції в краєзнавчій підготовці учнів початкових класів. Зацікавленість учнів краєзнавчим матеріалом залежить від змісту й форми його впровадження в навчально-виховний процес. Лише комплексний підхід до використання регіонального краєзнавчого матеріалу на уроках мови сприяє ефективному процесу соціалізації особистості, становлення її як повноцінного представника соціуму. Результати експериментального навчання засвідчили позитивну динаміку розвитку краєзнавчих знань і вмінь як важливого компонента в процесі адаптації, соціальної самоідентифікації школярів. Ключові слова: мовна особистість, лінгвістичне краєзнавство, дитячий фольклор, соціокультурна компетентність, Сіверщина.