Дисертаційна робота є теоретично-експериментальним дослідженням проблеми формування готовності майбутніх офіцерів інженерних військ до професійної діяльності в системі безперервної освіти. Проведено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми у педагогічній теорії й практиці; визначено особливості професійної підготовки майбутніх офіцерів у системі військової освіти; здійснено порівняльний аналіз підготовки офіцерів у військових навчальних закладах провідних країн світу. Визначено компоненти (мотиваційний, процесуальний і результативний) та уточнено критерії (мотиваційно-цільовий, когнітивний, результативнодіяльнісний), показники та рівні готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності. Розкрито сучасний стан професійної готовності майбутніх офіцерів інженерних військ до професійної діяльності. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів інженерних військ: використання мотиваційних чинників для практичного спрямування процесу забезпечення професійної готовності майбутніх офіцерів інженерних військ, забезпечення поетапного цілеспрямованого формування готовності до професійної діяльності у майбутніх офіцерів інженерних військ в системі ліцей-коледж-вищий військовий навчальний заклад, застосування авторської моделі формування готовності майбутніх офіцерів інженерних військ до професійної діяльності у системі безперервної освіти. Розроблено авторську модель поетапного формування готовності майбутніх офіцерів інженерних військ до професійної діяльності, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено її дієвість. Підготовлено і впроваджено у навчальний процес методичні рекомендації щодо формування готовності майбутніх офіцерів інженерних військ до професійної діяльності.