Дипломна робота присвячена дослідженню семантико-прагматичних характеристик евфемізмів та зумовлена спрямуванням сучасних лінгвістичних досліджень на поглиблене вивчення різних лексико-тематичних груп евфемізмів, встановлення їх спільних типологічних особливостей. Використання у дослідженні методів порівняння, класифікації та статистики, систематизації, порівняльно-типологічного методу уможливило визначення терміну "евфемізм", виявлення його лексико-тематичних груп, їхні подібності та відмінності; встановлення особливостей вживання лексичних одиниць у газетному дискурсі; опис динаміки та особливостей актуалізації зазначених лексичних одиниць у друкованих англомовних медіа. Результати дослідження дозволили встановити перелік лексико тематичних груп; визначити евфемізм як спосіб подолання комунікативних конфліктів тобто прагнення з допомогою евфемізмів уникнути незручних, дискомфортних моментів у процесі комунікації. Для розглянутого газетно-публіцистичного стилю характерна інша специфічна причина евфемізації мови - камуфлювання з метою маніпулювання аудиторією. Простежується також залежність мети використання евфемізмів від сфери вживання. На відміну від економічних, політичних і військових евфемізмів, які використовуються для маніпулювання аудиторією, евфемістичні вирази соціальної сфери служать для пом'якшення прикрого і неприємного для реципієнта денотата. Ключові слова: евфемізм, денотат, субститут, реципієнт, конотація лексико тематичні групи, типологічні особливості.