У роботі обґрунтовано важливість вивчення національно-забарвленої лексики та дослідження вертикального контексту, розглянуто особливості передачі алюзивних власних назв та висловів, деформованих алюзій та використання стратегій одомашнення (доместикації) та очуження (форенізації). Проаналізовано існуючі підходи до визначення цих понять та запропоновано шляхи їх перекладу засобами української мови. За допомогою методів зіставного лінгвостилістичного і перекладознав- чого аналізу текстів оригіналу та перекладу, компонентного та кількісного аналізу з'ясовано оптимальні шляхи передачі алюзій та соціокультурних реалій, продемонстровано кількісні результати використання різних способів їх перекладу та доведено необхідність володіння фоновою інформацією для правильного декодування імпліцитності та внутрішньої конотації лексики. Ключові слова: алюзія, вертикальний контекст, реалія, деформована алюзія, одомашнення, очуження, прецедентний текст, фонова інформація.