Вивчали стан стресочутливих та детоксикаційних систем двостулкового молюска перлівниці Unio tumidus з чистої (К-група) та забрудненої стічними водами водойм після перебування у лабораторному басейні протягом 14 діб (Б-група) та у особин з чистої водойми за впливу на організм триклозану, Т-група (500 нг/л), ібупрофену, І-група (250 нг/л) або естрону, Е-група (100 нг/л) за тих самих умов. Встановлено ознаки окисного стресу та генотоксичності у молюсків із забрудненої водойми, що свідчить про стійкі негативні наслідки хронічного впливу природного забруднення. За дії всіх досліджуваних чинників у молюсків відбуваються прооксидантні зміни за рахунок пригнічення каталазної активності (на 28,7-66,6 %) та збільшення рівня карбонільних похідних білків (на 57,1-128,6 %). Вплив естрону викликає збільшення рівня оксирадикалів. Ознаки генотоксичності спостерігалися за дії всіх чинників, окрім ібупрофену. Відтак, дія поширених складових стічних вод модулює фізіолого-біохімічні реакції молюсків навіть у наномолярних концентраціях. Ключові слова: молюск, триклозан, ібупрофен, естрон, окисний стрес, генотоксичність