У роботі з'ясовуються характер і еволюція експресіоністських та сюрреалістичних тенденцій у ліриці Тодося Осьмачки, розглядається своєрідність вияву в ній апокаліптичних візій; оригінальність рецепцій і трансформацій традиційного матеріалу (українського фольклору) на жанрово-стильовому рівні, у мотивній та образній площинах. Осмислюються особливості моделювання художнього світу Т. Осьмачки у великій прозі: повістях "Старший боярин", "План до двору" і романі "Ротонда душогубців", у яких художні образи-символи прочитуються у фольклорному, національному й літературно-мистецькому дискурсах. Ключові слова : стиль, жанр, експресіонізм, сюрреалізм, міфологізм, модернізм.