Дисертацію присвячено проблемі формування вмінь майбутніх учителів іноземних мов до творення віртуальної педагогічної взаємодії. З'ясовано стан розробленості проблеми в педагогічній теорії та практиці. Визначено, теоретично обгрунтовано та експериментально підгверджено ефективність розвитку креативного потенціалу майбутніх педагогів шляхом використаннія тренінгових систем, мистецьких педагогічних технологій та арт-терапевтичних технологій, що у свою чергу сприяє формуванню вмінь майбутніх учителів іноземних мов до творення віртуальної педагогічної взаємодії. Доведено, що формування вмінь майбутніх учителів іноземних мов до творення віртуальної педагогічної взаємодії може бути ефективним за умови формування креативно-віртуальних умінь. Це поняття комплексне і включає в себе такі складові частини: креативно-комунікативні уміння - комплекс інтелектуальних, емоційних та поведінкових особливостей індивіда, які сприяють нестандартному, нешаблонному рішенню ситуацій, що виникають у спілкуванні, вибору найбільш ефективних стратегій поведінки, розв'язанню проблем, що виникають під час взаємодії з іншими людьми; віртуальні уміння - це комплекс умінь індивіда роботи на комп'ютері та умінь розвитк} уяви й фантазії дитини засобами залучення до участі у віртуальному педагогічному процесі; педагогічно-креативні уміння - здатність породжувати нові, унікальні ідеї, володіти вмінням реалізовувати власний творчий потенціал, розвивати креативність вихованців, здійснювати розвиток особистості засобами мистецтва та виховувати повагу і любов до творів мистецтва.