Магістерську роботу присвячено дослідженню психолого-педагогічних особливостей сприймання музичної мови молодшими школярами в процесі розвитку у них адекватного сприймання і переживання високохудожніх зразків музичного мистецтва. В ній проаналізовано структуру інформаційної функції компонентів організації музичної мови (горизонталь, вертикаль, глибина), з'ясовано їх змістове значення для молодших школярів. Експериментальне дослідження показало, що саме ці компоненти визначають вихідні моменти переживання і розуміння дитиною музичного образу. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що розвиток чуття параметрів музичного твору корелює із рівнем розвитку музичних здібностей учнів. Це створює можливість для об'єктивного діагностування у них ступеня адекватності сприймання музики. Рівень адекватності сприймання учнями музичних творів якісно змінюється в результаті цілеспрямованого розвитку у них навичок диференціювання музичного матеріалу. Виділено критерії та рівні адекватності сприймання музики молодшими школярами. Експериментально доведена можливість формування адекватного сприймання музики з урахуванням психологічних особливостей сприймання в молодшому шкільному віці. Розроблено серію завдань та методичних прийомів із розвитку у дітей навичок диференціації музичного матеріалу. Ключові слова: музичне сприймання, компоненти організації музичної мови (горизонталь, глибина і вертикаль), музичні здібності, звуко - сигнальний і звуко - знаковий рівні сприймання музики.