У магістерській роботі реалізовано нову концепцію трактування прозової творчості Оксани Забужко у постмодерному та фемінному (як напряму першого) дискурсах сучасної української літератури. Зосереджено увагу на охопленні змістовно-формальних ознак малої та великої прози письменниці, що репрезентуються на ідейно-тематичному та художньо-естетичному рівнях. Розглянуто особливості розвитку постмодернізму у світовому та українському контекстах, а також зосереджено увагу на тенденціях становлення феміністичного напряму в українському постмодернізмі. Простежено ідейно-тематичні елементи фемінного дискурсу, які знайшли своє втілення в оповіданнях письменниці. Обґрунтовано художньо-естетичну основу (стильові диференціації, алюзії та інтертекстуальність) повістей та романів Оксани Забужко. Таким чином, у магістерські роботі сконструйована концепція системного підходу (з погляду змісту та форми) до аналізу прози письменниці на основі теорії компліментарності. Ключові слова: Оксана Забужко, постмодерний дискурс, постмодернізм, фемінна проза, екзистенціалізм, ідейно-тематичний, художньо-естетичний, інтертекстуальність, інтермедіальність, алюзії, антиутопія, стиль, наратор.