У роботі розкрито поняття протилежності (семантичної основи антонімії) як ключовий засіб пізнання світу, досліджено антонімію як мовознавчу категорію, прослідковано використання опозиційних значень у процесі поетичного відображення дійсності, здійснено семантико-стилістичний аналіз антонімічних пар із кольороназвами, описано темпоральні опозиції в українській поезії ХХ століття, виявлено роль антонімічних пар для творення тропів і стилістичних фігур. Ключові слова: художній стиль, семантична опозиція, антоніми, поетична мова, сема, лексема.