У дисертації розглянуто політику королівського уряду Югославії в 1941-1945 pp. Досліджено державний переворот 27 березня 1941 р. в Белграді та роль командувача військово-повітряними силами Б. Мірковіча в його організації. З'ясовано ставлення до цих подій хорватських політиків, зокрема лідера Хорватської селянської партії В. Мачека. Встановлено результати окупації та анексії країни й еміграцію короля, уряду. Розкрито чинники, що призвели до внутрішньоурядових суперечностей. Досліджено вплив сербо-хорватського протистояння на діяльність еміграційної влади. Прослідковано її взаємини з Рухом опору на Батьківщині, контакти з Равногорським рухом та комуністичними загонами. Досліджено причини конфліктів між націоналістично та комуністично спрямованими політичними силами. Розглянуто декрет короля від 12 вересня 1944 р. в контексті його впливу на четницький рух. Проаналізовані переговори між І. Шубашічем та Й. Броз Тіто у 1944-1945 pp. та зміст укладених угод. Досліджена зовнішньополітична діяльність королівського уряду, його контакти із країнами антигітлерівської коаліції (Велика Британія, СРСР, США). Розглянуто югославо-грецьку угоду 1942 р. Розкрито фактори зміни політики Великої Британії у югославському питанні в 1943 р. та тиск, який чинився на короля у питанні відставки кабінету Б. Пуріча та зокрема Д. Михайловіча на початку 1944 р. Висвітлено консультації Петра II та І. Шубашіча з офіційними Лондоном і Москвою щодо переговорного процесу з Й. Броз Тіто та укладених домовленостей.