У роботі розглядаються концептуальні характеристики пізнього поетичного модернізму, визначається його роль у розвитку української літератури XX ст. Творчість Ю. Андруховича, Н. Білоцерківець, Ю. Буряка, В. Герасим'юка, 0. Забужко, С. Короненко, І. Малковича, П. Мідянки, І. Римарука аналізується в системі пізнього поетичного модернізму: здійснюється зіставлення типологічно подібних мотивів та образів з окремими шістдесятниками, представниками Нью- Йоркської групи, Київської школи. Розглядаються різні аспекти архетипного образу міста, простеясується їхня роль у модерністському світосприйнятті. Аналізуються найбільш поширені художні моделі: "чуже місто", "місто-міф", "місто-пекло" та ін. Визначаються естетичні функції трансформованих прийомів літературної театральності у творчості Ю. Андруховича, О. Забужко, І. Малковича (карнавалізація, маскування, пародія, містифікація, образна система соттеоіа delГarte, вертепу, театру абсурду тощо). Розглядається модерністський підхід в інтерпретації історії у світлі теоретичних концепцій зарубіжних (М. Бердяев, М. Гайдеггер, Т. де Шарден, К. Ясперс) і вітчизняних (М. Костомаров, Д. Чижевський) учених. Визначаються різні підходи представників генерації 80-х у художній реалізації історіософських концепцій буття України: пародійно-карнавалізоване відображення історії (Ю. Андрухович), театралізація і деміфологізація минулого (І. Малкович), філософське осмислення складних проблем історичного буття (Ю. Буряк, В. Герасим'юк, О. Забужко, І. Римарук). Проаналізовано основні напрямки художнього міфологізму в творчому середовищі генерації 80-х: казково-театралізований (Ю. Андрухович, І. Малкович); архетипний (В. Герасим'юк, О. Забужко, П. Мідянка), есхатологічний (І. Римарук). Досліджуються основні аспекти філософсько-художнього втілення екзистенціальних мотивів та образів: самотність, відчуження, абсурдність буття, відчай, смерть, тиша, мовчання. Аналізується художня своєрідність лірики поетичного покоління 80-х, проводиться її зіставлення з творчістю інших представників поетичного модернізму (А. Ахматова, Б. Бойчук, Е. Верхарн, М. Вінграновський, В. Голобородько, І. Калинець, В. Кордун, В. Стус, Ґ. Тракль).