Дослідження присвячене проблемі зовнішньої політики Російської імперії 1740 - початку 1760-х років, що за тривалістю часу найбільше припадає на період правління імператриці Єлизавети Петрівни. За основу джерельної бази дослідження взято матеріали "Архіву князя Воронцова", які досі не застосовувалися комплексно та не стали основою досліджень з історії міжнародних відносин означеного часу. На основі широкого аналізу матеріалів "Архіву князя Воронцова", історичних праць з цієї проблематики, низки опублікованих джерел удалося побудувати картину загальної схеми історії зовнішньої політики єлизаветинської Росії. У роботі було уточнено походження та розширення сутності зовнішньополітичної доктрини - "системи Петра Першого"; показано роль особистості імператриці, канцлерів у здійснені всієї російської дипломатичної діяльності; обґрунтовано виключну роль російської дипломатії у завершенні Другої Сілезької війни (1744-1745) та Війни за австрійський спадок (1740-1748); доведено невідповідність участі Росії в Семилітній війні (1756-1763) власне російським інтересам тощо.