Робота присвячена дослідженню всього корпусу художньої творчості Уляни Кравченко (1860-1947). Основний акцент зроблено на аналізі ліричного типу обдарування письменниці. Виключно ліричний спосіб художнього мислення Уляни Кравченко репрезентований кількома збірками. їх образно-мотивна система виявляє домінування т.зв. лідерського неоромантичного дискурсу поруч із яким функціонує символістсько-реалістична поетика пейзажних, особистісних і суспільних контрастів, а також мотив служіння народові у справі виховання громадянського почуття дітей за допомогою слова. Національний колорит у збірці "Caritas" виявляється в розробці богородичної тематики. Твори міжродового гатунку виявляють ліричний тип авторського мислення через домінування спогадово-інтроспективного синергену. У структурі наративу автобіографічної' повісті "Хризантеми" та поезій у прозі він стає зримим завдяки осмисленню героїнею себе й пережитого методами інтроспекції і саморефлексії, моделюванню концепту креативної особистості. Учительські спогади авторки відповідають типові мемуарного наративу, де зображується "внутрішня людина". У драматичній поемі "На визвольному шляху" ліричне начало виявляється у віршовій формі й риторичності наративу.