Дисертацію присвячено дослідженню формування готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактики адиктивної поведінки учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Проаналізовано зміст, сутність і види адикцій, а також особливості адиктивної поведінки школярів. У процесі дослідження розглянуто зміст готовності, визначено компоненти, критерії, показники, рівні та стан її сформованості в майбутніх соціальних педагогів. Розроблено й експериментально перевірено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактики адиктивної поведінки учнів, яка . охоплює: цільовий, змістовий, процесуальний, результативний блоки. Теоретично обґрунтовано сукупність педагогічних умов формування готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактики адикцій в учнівському середовищі, які забезпечують дієвість усієї моделі. До таких умов віднесено: організацію самостійної волонтерської проектувальної діяльності майбутніх соціальних педагогів; розробку факультативного спецкурсу та впровадження інноваційних технологій при його вивченні; інтеграцію теоретичного навчання, практичної підготовки та самоосвіти майбутніх соціальних педагогів. У процесі дослідження встановлено особливості їх упровадження в навчально-виховний процес. Результати формувального етапу експериментального дослідження показали ефективність авторського підходу до формування готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактики адиктивної поведінки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.