У дисертації наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення важливого й актуального завдання, що виявляється у визначенні і розкритті змісту та спрямованості педагогічно-просвітницької діяльності Олександра Русова в контексті розвитку просвітницького руху та педагогічної думки в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. На основі всебічного ґрунтовного опрацювання значного обсягу джерел, різного роду документів, матеріалів, епістолярної спадщини О. Русова, критичного аналізу історіографії проблеми визначено стан дослідженості теми та рівень її джерельного забезпечення; з'ясовано, що педагогічно-просвітницька діяльність О. Русова і нині залишається малодослідженою. З'ясовано і проаналізовано основні чинники, які сприяли формуванню особистості О. Русова та його педагогічних поглядів; обгрунтовано основні періоди освітньо-педагогічної діяльності ученого; розкрито його загальнопедагогічні погляди. У ході аналізу культурно-просвітницької діяльності О. Русова уточнено основні її напрями: етнографічно-культурницький, науково-статистичний, публіцистичний, журналістський, видавничий. До наукового обігу введено маловідомі архівні документи, що дало змогу поглибити обгрунтування педагогічних ідей О. Русова та схарактеризувати його вплив на освітні процеси кінця XIX - початку XX ст.