Досліджено витоки та передумови становлення наукової школи Українського науково-дослідного інституту географії та картографії, що діяв у Харкові як науково-дослідна установа в структурі Народного комісаріату освіти від 1927 р., коли у жовтні відбулося його офіційне відкриття, до 1934 р., коли Інститут було передано до складу спочатку Харківського, а в кінці того самого року – до Київського університету, в результаті чого Інститут як окрема установа фактично припинив своє існування. На основі архівних джерел проаналізовано статут та особливості внутрішньої структури Інституту. Досліджено соціальний та етнічний склад наукової школи. Окрему увагу приділено особливостям ліквідації Українського науково-дослідного інституту географії та картографії в контексті нищення української національної науки комуно-більшовицьким тоталітарним режимом.