З'ясовано, що літературна антологія формується як окремий жанр нової української літератури на основі альманаха і слугує засобом для побудови літературної традиції і канону. Вказано, що першим прикладом прото-антології в українській літературі можна вважати збірник "Ластівка" (1841) в упорядкуванні Є. Гребінки. Три наступні антологійні видання –"Антологія руська" (1881), "Вік" (1900–1902) і "Українська муза" (1908) – свідчать про перебудову літературної традиції, орієнтованої на живу мову й новостворювану читацьку аудиторію, зацікавлену модерною національною літературою.