У дисертації комплексно досліджено суспільно-культурні зв'язки Югославії з Україною у період після 1918 року і до початку 90-х років XX століття. Доведено об'єктивний характер формування принципово різних підходів до організації зовнішньої політики, перш за все у сфері культури, науки тощо, в УРСР та у республіках СФРЮ. Документально підтверджено, що українці Югославії своєю активною громадською, релігійною та мистецькою діяльністю зробили значний внесок у презентацію української культури серед югославських народів. Доведено, що діалог, який налагодився між українцями і югославськими народами завдяки спілкуванню в культурній сфері, формував позитивний імідж української культури як в Югославії, так і у світі загалом.