Визначено специфіку міфопоетичної парадигми роману В. Гранецької "Мантра-омана". З'ясовано, що цю парадигму становить синтез сюжетних елементів попередніх культурно-літературних текстів і мозаїки містичних деталей. Зроблено висновок, що художня концепція авторки органічна тенденціям взаємозміщення стереотипних образів добра і зла в мистецтві сер. XX – поч. XXI ст.