Дисертація присвячена комплексному дослідженню процесу становлення і функціонування Ревізійного Союзу Українських Кооперативів як центральної контрольно-ревізійної інституції української кооперації протягом 1921-1939 pp. Вивчено та узагальнено набутий кооперативними працівниками практичний досвід організації кооперативів, а також процес структурування кооперативної ідеї в тогочасних соціокультурних, політичних та економічних умовах. З'ясовано організаційну структуру української кооперації в Галичині та структуру управління кооперативною системою. Здійснено аналіз основних напрямів роботи Ревізійного Союзу Українських Кооперативів у Східній Галичині та охарактеризовано політику Польської держави спрямовану на обмеження українського кооперативного руху в міжвоєнний період.