У дисертації, на основі опрацювання широкого кола джерел, здійснено всебічну характеристику діяльності східногалицьких консерваторів середини XIX - початку XX ст. Зокрема, висвітлено обставини утворення "Кола цісарсько-королівських консерваторів та кореспондентів у Східній Галичині ", визначено основні напрями його діяльності. Розкрито роль консерваторських з'їздів у справі становлення та розвитку пам'яткоохоронних органів Галичини та проведено комплексний аналіз тогочасного австрійського та крайового законодавства, пов'язаного з охороною історичних пам'яток. Простежено динаміку розвитку фінансування охорони пам'яток віденським урядом та крайовою адміністрацією Галичини у 60-х рр. XIX - на початку XX ст., та з'ясовано роль консерваторів у цих процесах. Встановлено, які саме категорії старовинних пам'яток найчастіше ставали об'єктами професійного зацікавлення галицьких пам'яткоохоронців