У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і вирішення завдання медичної психології, що полягає у створенні методики модального аналізу хроно-динамічних особливостей автобіографічної пам'яті (АБП) хворих на параноїдну шизофренію (ПШ) і розробці системи психосоціального супроводу (ПС). Підкреслено, що особливе місце в автобіографічних спогадах пацієнтів займає інформація про пережите в психозі. Тому, на підґрунті оцінки феноменології відображення в свідомості значущих подій, що протікають в часі, і особливостей патоперсонологіі запропоновано новий підхід до ПС хворих ПШ. Запропоновані заходи спрямовані на оптимізацію психічного стану, ставлення до своєї хвороби, визначення індивідуальних та сімейних ресурсів, поліпшення пристосувальних можливостей хворої особи і її близького оточення. Запропоновану систему впроваджено в практику. Показано її ефективність на катамнестичному етапі в більшості клінічних випадків.