У дисертації вперше здійснено аналіз логічних та алогічних фразеологізмів української мови в аспекті взаємозв'язку мовних та мисленнєвих чинників утворення стійких одиниць. Поєднано методи структурно-семантичного, концептуально-метонімійного, концептуально- метафоричного та фреймового моделювання для репрезентації логічних мовно-мисленнєвих чинників виникнення різних типів алогічних фразеологізмів. Зокрема, визначено та описано типові структурно-семантичні моделі вираження денотата формою алогічних фразеологізмів, змодельовано особливості дії концептуальної метафори та метонімії під час формування логічних та алогічних фразеологізмів, продемонстровано зв язок концептуального референта й корелята фразеологізму як відображення схем різних фреймів.