Дисертацію присвячено вирішенню проблеми формування у майбутніх учителів лексичної компетентності (ЛК) у процесі навчання англійської мови (АМ) після німецької (НМ). У роботі розглянуто особливості формування ЛК у процесі навчання АМ як другої іноземної (ІМ2), зумовлені формуванням у студентів унікальної мовної системи, що ґрунтується на взаємодії трьох мов, лінгвістичним та навчальним досвідом майбутніх учителів у першій іноземній мові, її впливом на оволодіння ІМ2, результатом чого є явища переносу та інтерференції. Зроблено висновок про доцільність зосередження уваги на англо-німецьких когнатах, словосполученнях, а також словотворчих моделях ІМ2. Розроблено методику формування у майбутніх учителів ЛК в говорінні у процесі навчання АМ після НМ. Визначено вимоги до рівня сформованості ЛК в говорінні на кінець другого року навчання ІМ2, обгрунтовано критерії відбору навчального матеріалу. Окреслено етапи формування у майбутніх учителів ЛК в говорінні та розроблено відповідну підсистему вправ. Запропоновано модель формування ЛК майбутніх учителів у процесі навчання АМ після НМ, що передбачає вивчення модулів, які, у свою чергу, діляться на цикли, що співпадають із темами, та підцикли, які корелюють із етапами оволодіння ЛК в говорінні. Ефективність запропонованої методики перевірено у ході експерименту. Сформульовано методичні рекомендації щодо формування у майбутніх учителів ЛК в говорінні у процесі навчання АМ після НМ. Ключові слова: лексична компетентність, говоріння, інтерференція, міжмовний перенос, перша іноземна мова, друга іноземна мова.