Дисертацію присвячено вивченню психологічних особливостей сприйняття художнього образу студентами гуманітарних спеціальностей як засобу визначення креативної активності особистості, пов'язаної з переживанням інтелектуальних, естетичних, моральних почуттів; здатності втілення метафоричності, асоціативності, саморуху, незавершеності, оригінальності, інформативності; синтезу загального і одиничного, індивідуального і типового в образі. Визначено методологічні аспекти утворення художнього образу, його будови і функцій у процесі сприймання художніх творів. Розроблено методику дослідження утворення художнього образу, його цілісності, яка включає: дослідження образів на основі сприймання художнього тексту, виявлення ставлення до дійсності студентів гуманітарного і мистецького напрямів підготовки. Виявлено психологічні особливості перетворення елементу довкілля на одиницю образу, напрямків його перебудови і означення, особливості моральних, естетичних та пізнавальних почуттів у ставленні до цілісного образу. Визначено властивості художнього образу та їх трансформації в цілісність: 1) синтез елементів; 2) цілісна композиція; 3) емоційність; 4) пластичність. Здатність у творенні художніх образів з їх окремих елементів виявляється різними стратегіями: синтезом елементів, утворенням композиції, пластичності, емоційності, які надають образу виразності і естетичного переживання. Проаналізовано роль і значення установки сприймання зображення як художнього образу. Розроблено програму психологічного експерименту з використанням стандартного стимульного матеріалу методики П. Торренса як системи вправ для тренування здатності сприймання і створення художнього образу із множини невизначених елементів, яка може визначати креативність особистості і темп її розвитку.