Монографія присвячена проблемам соціального та приватного життя людей різних страт волинського соціуму, тобто питанням "суб'єктивної сторони історії". Головним предметом уваги є повсякденне життя "маленьких людей" різних верств населення. Вперше в українській історіографії на підставі значного комплексу документальних і наративних джерел розглядається найширший спектр проблем соціальної історії ранньомодерного часу, а саме: матримоніальні стратегії та практика укладання шлюбів, характер шлюбної моделі, типологія сімейних форм, їх взаємозв'язок зі шлюбною моделлю та прокреаційною поведінкою, вплив шлюбної моделі на структуру родини тощо. Розкриваються внутрішні мотивації та механізми повсякденної соціальної і демографічної поведінки тогочасних людей, конкретний вияв і зміст яких зумовлювалися впливом цілого комплексу об'єктивних і суб'єктивних чинників: економічних, соціальних, правових, релігійних, політичних тощо. З'ясовано питання прокреаційної поведінки та її особливості, зокрема багатошлюбність і багатодітність, у яких знайшли вияв загальноприйняті соціальні норми, колективна ментальність та усталені погляди людей різних верств соціуму на сутність і триб родинного життя. Встановлено, що головною причиною зазначених особливостей був високий рівень смертності тогочасного населення. На підставі документальних джерел створено статистику та обраховано дітність шляхетської родини. Встановлено кореляцію між системою селянського господарювання і типологією та структурою селянської родини. Доведено наявність домашньої служби не лише в шляхетських, айв селянських та міщанських домогосподарствах. Використовуючи класифікаційну схему П. Ласлетта, визначено типологію української родини. Обчислено коефіцієнти домогосподарських структур різних верств суспільства, на підставі яких запропоновано нову загальну оцінку чисельності населення Волині середини XVII ст. Усі ці питання аналізуються на основі детального співставлення з аналогічними процесами і явищами в Речі Посполитій та інших європейських країнах. Висновки автора спираються на створені за документальними та наративними джерелами додатки: таблиці багатошлюбності та дітності шляхетських родин, реконструйовані схеми селянських родинних та домогосподарських структур, каталоги природних катаклізмів, татарських нападів, таблиці понесених внаслідок цих нападів втрат волинської людності.