Дисертацію присвячено актуальній історико-педагогічній проблемі педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів України в другій половині XIX ст. У роботі визначено витоки та простежено розвиток ідеї педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнівської молоді в історії зарубіжної думки; оцінено внесок вітчизняних педагогів у розробку теоретичних питань досліджуваної проблеми. На основі вивчення історико-педагогічної літератури, офіційно-нормативних документів, архівних матеріалів досліджуваного періоду; обгрунтовано етапи розвитку ідеї педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів; виявлено та схарактеризовано умови ефективності процесу стимулювання; з'ясовано засоби педагогічного стимулювання, розкрито особливості діяльності вчителя в цьому процесі.