Дисертація присвячена дослідженню проблеми виховання культури поведінки дітей 6-7-го років життя в умовах діяльності навчально-виховних комплексів "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад". Уточнено педагогічну сутність культури поведінки, яка є одночасно і результатом, і показником відповідності дій і вчинків людини соціальним нормам поведінки. Встановлено особливості її формування у старших дошкільників та першокласників шестирічного віку. В результаті теоретичного аналізу виявлено компоненти культури поведінки дітей 6-7-го років життя: когнітивний, емоційний, мотиваційно- ціннісний, практичний, які у реальному виховному процесі є взаємопов'язаними та взаємозалежними. Розроблено змістову структури культури поведінки дітей цього віку. Дисертаційна робота містить обґрунтовані та експериментально перевірені педагогічні умови, що сприяють оптимізації процесу виховання культури поведінки дітей 6-7-го років життя. Апробовано методику виховання культури поведінки старших дошкільників і шестирічних першокласників, яка включала такі форми організації виховного процесу: факультативний курс "Від казкової краси до краси житгєвих вчинків", нсихолого-педагогічний тренінг із формування культури взаємин, практикум "Азбука етикету" Серед методів виховання ефективними виявилися бесіда, групова дискусія, роз'яснення, гра, танцювально-рухові вправи, драматизація, психогімнастичні та пантомімічні вправи, привчання, участь у добродійній діяльності. Результати дослідно-експериментальної роботи засвідчили ефективність виховання культури поведінки в умовах навчально-виховних комплексів "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад".