У дипломній роботі досліджується модерністський, зокрема експресіоністський дискурс новелістики Василя Стефаника. Проаналізовано ранні твори прозаїка, розкрито їх тематику, засоби змалювання художнього світу та людини в річищі поетики експресіонізму. Значна увага приділяється специфіці родо-жанрових модифікацій новелістики В. Стефаника, зумовленої драматизацією та ліризацією епічних текстів. Доведено, що синтез різних родових ознак спричиняє певні зміни жанрових форм новелістики митця та виникнення нових жанрових різновидів прози. Характер модерністських пошуків новеліста висвітлюється в контексті розвитку української малої прози кінця XIX - початку XX століття, що дозволило виразніше розкрити художню майстерність автора. Ключові слова : модернізм, експресіонізм, наративний дискурс, жанр, проза, новела, тема, художній засіб, художній образ, поетика.