У роботі описано лексико-семантичні та стилістичні засоби творення дійсності, що функціонують у повістях Андрія Кузьменка "Я, "Побєда" і Берлін" та "Місто, в якому не ходять гроші". Простежено феномен постмодерного дискурсу в сучасній українській літературній мові, досліджено структуру мовної картини світу письменника і з'ясовано роль тропів у процесі репрезентації семантичного потенціалу української лексики, схарактеризовано стилістичні фігури як спосіб деформації значення висловлювання, досліджено стилістичне навантаження епітетних конструкцій у постмодерному тексті, проаналізовано осмислення постмодерного світогляду в метафоричних комплексах; окреслено специфіку використаних автором порівнянь та простудійовано семантико-прагматичні особливості стилістичних фігур сучасного прозового дискурсу; виявлено функціонально-стилістичні характеристики лексики на позначення сучасних постмодерністських реалій у художньо-образній системі прозової мови. Ключові слова : художній стиль, постмодернізм, мовні маркери мовна картина світу письменника, прозовий дискурс, лексичні засоби мови, образна система мови, епітетні конструкції, оксиморон, метафора, синонімічний ряд, термінологія, діалектизми, сленг, калькування, порівняння, гіпербола, сема, лексема.