У роботі досліджуються особливості жанрової структури маловідомої прози Івана Багряного в літературному дискурсі української еміграції ХХ століття, зокрема романів "Маруся Богуславка", "Людина біжить над прірвою", повісті-вертепу "Розгром", зокрема, окреслюються жанрово-стильові ознаки роману "Маруся Богуславка", визначаються філософські мотиви і модель образу персонажа у сюжетно-композиційній структурі роману "Людина біжить над прірвою", аналізується естетична концепція людини у повісті-вертепі "Розгром". Ключові слова : екзистенціалізм, жанр, інтертекстуальність, повість, роман, стиль.