Дипломна робота присвячена дослідженню художніх особливостей романістики І. Роздобудько в контексті сучасної української прози, зокрема жанрово-стильових, образних, наративних ознак її прозописьма, які вирізняють його у парадигмі масової літератури. На матеріалі психологічних мелодрам "Ґудзик", "Зів'ялі квіти викидають", "12, або виховання жінки в умовах не придатних до життя" та ін. окреслюються основні аспекти їх експериментальної поетики: тяжіння до сюжетності, створення ефекту "впізнавання реальності", двоадресна спрямованість, використання мелодраматичної інтриги, заглиблення в людську психологію, інтерес до суперечливого внутрішнього світу особистості, діалогічність, легкість стилю; простежуються риси художнього новаторства письменниці в жанрі роману. Ключoвi слoвa : детектив, жанр, масова література, мелодрама, роман, сатира, стиль, фемінна література.