Дисертацію присвячено вивченню експресивності у синтаксисі німецькомовних постмодерністських прозових текстів. Опис структурних і функційних особливостей одиниць експресивного синтаксису у художньому постмодерністському текстопросторі здійснюється шляхом застосування загальнонаукових і загальнолінгвістичних методів, прийомів і аналізу. Експресивний синтаксис вивчено з позиції класичної та дискурсної стилістики у макрофілологічному ключі з урахуванням закономірностей розвитку художнього письма XXI століття. У роботі систематизовано експресивні маркери синтаксичних одиниць німецькомовного постмодерністського художнього тексту: словосполучення, речення, складне синтаксичне ціле, задля того, аби у рамках запропонованого структурно функційного підходу розглянути експресивність синтаксичної одиниці як наслідок процесів метафоризації, метонімізації, імплікації, узагальненого повтору, парцеляції, включення, переміщення і метасимволізації. Зроблено акцент на вивченні функцій синтактико-стилістичних маркерів у німецькомовному постмодерністському прозовому тексті.