На основі аналізу даних античних джерел (Тіта Лівія, Марка Порція Катона Старшого, Діонісія Галікарнаського, Діодора Сицилійського, Діона Кассія, Аппіана Александрійського, Плутарха, Цицерона та ін.), а також праць провідних вчених-антикознавців (К. Бюхера, М. Вебера, І. Гревса, Я.Ю. Заборовського, Д.А. Кірюшова, С.І. Ковальова, Л.Л. Кофанова, І.Л. Маяк, Т.Г. Мякіна, М.Ю. Сергеєнко, Е. Фальсберга, О.М. Штаєрман та ін.) були виявлені основні характеристики аграрного ладу Стародавнього Риму протягом епохи Республіки. Для цього були виконані наступні завдання: визначено зміст ager publicus (суспільної землі), встановлено її склад і структуру; з'ясовано, на яких умовах надавались ділянки землі представникам тих або інших соціальних груп; виявлено способи зм'якшення аграрного питання, що застосувались в епоху Республіки; проаналізовано зміст аграрного закону 367 року до н.е.; охарактеризовано загальний стан аграрної сфери в період "золотого віку" Республіки, і особливо - селянських господарств; з'ясовано причини аграрної кризи другої половини II ст. до н.е.; проаналізовано основний зміст реформ Гракхів; встановлена спрямованість подальших дій римської еліти в галузі аграрного законодавства; розкритий вплив реформ Гая Марія у сфері військової справи на характер землеволодіння; охарактеризовано аграрний лад Риму в останні роки Республіки. Ключові слова: Античність, civitas (римська громадянська община), ager publicus (суспільна земля), аграрний закон (agraria lex), assignatio ("призначення", "розподіл"), occupatio ("зайняття", "окупація"), посесія, посесор (possessio - "володіння"), патриції, плебеї.