На основі аналізу творів давньогрецьких і давньоримських авторів (Діона Кассія, Аппіана Александрійського, Светонія, Тацита та ін.), а також основних праць, присвячених епосі принципату (О.М. Штаєрман, І.Ш. Шифмана, О.Б. Єгорова, Я.Ю. Межерицького, М.О. Машкіна, С.Л. Утченко, О.В. Федорової, О.Б. Каплана, В.О. Нікішина, Г.С. Кнабе, В.М. Хвостова, О.Л. Смирнової, О. Кравчука, К.В. Вержбицького, О.Н. Веліканової, І.С. Свєнцицької, А.Н. Ковачова, Т.І. Захарова та ін.) був розглянутий процес становлення влади принцепсів; з'ясована роль і місце правителя Риму в політичній системі Раннього принципату, а також значення їхньої титулатури; проаналізовані аспекти сакралізації влади принцепсів; визначені особливості еволюції імператорського культу; дана характеристика образотворчих засобів звеличення влади принцепсів. Ключові слова: римська громадянська община (civitas), принцепс, імператор, сакралізація, сенат, коміції, магістратури, імперій, трибунат, титулатура, іконографія