Дослідження присвячено глиняним виробам у традиційно-побутовій культурі росіян і поляків, аналізу календарних свят з використанням глиняних іграшок - Свистопляски та Ренкавки. Ці два святкових комплекси стоять біля витоку димківської й краківської іграшки. Весняне свято Свистопляски у місті В'ятці, яке вперше згадується наприкінці XVIII століття, включало в себе поминальне богослужіння, ярмарок, де продавалися глиняні й дерев'яні іграшки, та народні гуляння з обов'язковим свистом у свистунці, киданням та катанням з кручі глиняних куль. Прототипом Свистопляски були святкування на честь язичницького бога Перуна, зафіксовані в Новгороді джерелами XII-XVI століть. Свист, який дав назву святу, виконував магічну функцію, а самі глиняні й дерев'яні вироби були календарними обрядовими символами. Ренкавка, перші звістки про яку сягають XVI століття, була масовою весняною урочистістю, що відбувалася на могильному пагорбі Крака - засновника міста Кракова й драконоборця. Ренкавка теж включала в себе богослужіння, народні гуляння й розваги та обов'язковий ярмарок, на якому продавалися глиняні й дерев'яні іграшки. Характерною рисою свята теж були свист, шум і музика. Ренкавка також мала дохристиянське коріння та була пов'язана із вшануванням Громовержця й прадавніми культовими місцями середньовічних поляків.